Статті про облаштування саду
Середній клас - міфи і реальність

Розвиток ринку кредитування пов'язують із зростанням добрий стан громадян та формуванням середнього класу?? того прошарку суспільства, яка довго і болісно формується в Росії. Розвиток ринку споживкредитування, автокредитування та повільний, але вірний зростання іпотеки свідчать про те, що в Росії з'являється клас середніх власників.


У ході зустрічі в готелі Балчуг-Кемпінські, в ході якої відбулась презентація аналітичної доповіді Міський середній клас в сучасній Росії. Його підготував Інститут соціології РАН і представництво Фонду ім. Еберта в РФ.


Сама доповідь презентував директор ІС РАН Михайло Горшков. Він нагадав, що це вже третє подібне дослідження, метою якого було визначити механізми становлення середнього класу в Росії. Саме поняття середнього класу було вироблено за допомогою чотирьох критеріїв: нефізичних характер праці, освіта не нижче середньої спеціальної, рівень доходів не нижче середнього по регіону проживання, самооцінка соціального статусу не нижче четвертої-п'ятої щаблі за десятибальною шкалою. В опитуванні взяли участь 1765 чоловік з різних типів міських поселень: від міст з чисельністю жителів від 100 тис. до мегаполісів.


За словами М.Горшкова, головний висновок дослідження полягає в тому, що за 15 років реформ в Росії склався масовий середній клас. На кінець 2006 року у складі дорослого міського населення він дорівнював 20-22%. Однак частка середнього класу в різних типах поселень варіюється: у містах з чисельністю жителів до 250 тис. чоловік вона становить 13% економічно активного населення, у містах з чисельністю жителів від 250 тис. осіб до 1 млн чоловік?? 24%, у містах-мільйонниках?? 28%. Крім того, близько третини дорослого міського населення у всіх типах міст відноситься до периферії середнього класу: ці люди не відповідають лише одному з чотирьох критеріїв віднесення до середнього класу, причому в основному це пов'язано з недостатньо високими доходами. Це обмеження, зазначив М.Горшков, цілком може бути подолано, наприклад, підвищенням заробітної плати в бюджетній сфері, що дозволить збільшити чисельність міського середнього класу до 27-28%, а з урахуванням еліти робітничого класу загальна чисельність середнього класу може перевищити третину міського населення . Це максимум на доступну для огляду перспективу, більшого чекати не варто,?? вважає М.Горшков.


Він повідомив, що, за результатами дослідження, найбільшу частку середнього класу складають працівники державного сектора?? 54%, а працівники приватних підприємств?? 35%. Найчастіше представники середнього класу працюють у сфері промисловості, транспорту і будівництва. Вельми показна частка середнього класу в сфері освіти, в армії, правоохоронних органах, торгівлі. Незначна частка середнього класу в науці і ЖКГ.


М. Горшков повідомив, що відзначаються суттєві відмінності між старим і новим середнім класом. У складі старого середнього класу?? малі та середні приватні власники, а в складі нового?? працівники, що володіють навичками інтелектуальної діяльності (інтелігенція, менеджери, службовці, керівники різного рівня). При цьому старий середній клас не росте: за словами М.Горшкова, можна говорити про стагнацію малого бізнесу. Ті ж процеси спостерігаються і в новому середньому класі, багато представників якого, що входили в нього ще п'ять років тому, випали з його складу, опинившись в числі робітників.


Російський середній клас, як свідчать результати дослідження, використовує вільні грошові кошти для покупки товарів тривалого користування, накопичень на чорний день, на допомогу родичам та покупку валюти. Ця практика, зазначив М.Горшков, не є інвестиційно спрямованої. Однак одночасно спостерігається і активне вкладення коштів у комерційні банки для отримання відсотків та купівля житла в інвестиційних цілях, а також менш поширена купівля цінних паперів.


Як показує порівняльний аналіз результатів досліджень середнього класу, щомісячний дохід його представників зростає. Так, на осінь 2006 року дохід на одного члена сім'ї в середньому класі становив близько 10,5 тис. рублів, а в 2003 році?? 6,2 тис. рублів.


Також в ході дослідження було оцінено місце дозвілля в житті представників середнього класу і його якість. За словами М.Горшкова, поки не можна сказати, що середній клас повністю задоволений якістю свого дозвілля, хоча ступінь задоволеності тут вище, ніж в інших верствах населення. Динаміка останніх років свідчить, що суб'єктивно сфера дозвілля сприймається середнім класом усе більш і більш позитивно, а ступінь задоволеності цією стороною життя помітно зростає.


Дослідження показало, що ідеологічні й політичні уподобання різних груп, що складають міський середній клас, помітно різняться, проте є і ряд типових рис. До них М.Горшков відніс невисокий інтерес до політики, спрямованість на приватні інтереси і індивідуальну самореалізацію. Більшість представників середніх верств і раніше політично малоактивні,?? зазначив він, додавши, що драматизувати цього не слід.


Було також піднято питання і про ставлення російського соціуму до Заходу. За обрання західного шляху розвитку висловилася третина опитаних, за самобутній шлях?? дві третини.


Виступила в ході зустрічі заступник директора ІС РАН Наталія Тихонова звернула увагу на слова свого колеги про те, що російський малий бізнес стагнує, і зробила ще більш різку заяву: його чисельність поступово скорочується.


У своєму виступі вона зупинилася на проблемах освіти і підкреслила, що в цілому в Росії зараз відзначається перевиробництво кваліфікованих фахівців, у зв'язку з чим їх затребуваність?? Вже справа минула. У зв'язку з цим представники середнього класу сьогодні прагнуть підвищувати рівень своєї освіти менш активно, ніж три роки тому. При цьому М. Тихонова підкреслила, що даний висновок не відноситься до Москви і Санкт-Петербургу, в яких потреба у висококваліфікованих кадрах, як і раніше велика.


За її словами, сьогодні середній клас вимагає від влади насамперед розвитку сучасних галузей економіки, робочі місця в яких дали б можливість для розвитку цього шару суспільства.


Головний редактор тижневика Московские новости та журналу Політичний клас Віталій Третьяков оскаржив ряд висловлених у ході зустрічі позицій. Так, він заявив, що середній клас в країні склався ще в радянський час, і, врахувавши це, реформи останніх 15-ти років можна було б провести менш радикальними заходами. Не згоден В.Третьяков і з матеріальної оцінкою середнього класу, вважаючи, що дохід на одного члена сім'ї в розмірі 14-15 тис. рублів (по Москві) занадто низький. Те, що у незначної кількості респондентів є чітко виражені політичні переконання, В.Третьяков пояснив тим, що люди не хочуть витрачати час на політику, довіряючи її державі. Побудова багатопартійної політичної системи в таких умовах він вважає проблематичним.