Статті про облаштування саду
Не розплатився за кредитом - банкрутити будуть гуманно

Звичайно ж, відродження інституту банкрутства громадян безпосередньо пов'язане з кредитним бумом. У кредит зараз можна купити практично що завгодно?? від дешевих пилососів і мобільників до дорогущих авто і шикарних котеджів. За офіційними даними, частка прострочених кредитів не перевищує всього кілька одиниць відсотків (якщо точно?? Близько 2,6 відсотка) загального обсягу виданих позичок.


Але у деяких банків частка неповернень доходить і до 20 відсотків. Вона маскується, щоб не надто муляти очі перевіряльникам і уникнути антиреклами кредитної організації. Ну а що ще можуть зробити банкіри? Їх метод боротьби з завислими боргами виявився простий, як і все геніальне: ризик неповернення позички спочатку закладений в аж ніяк не маленькі відсотки плати за кредит. Тобто реально за поганих позичальників розплачуються цілком добропорядні.


Тому, щоб не зупиняти процес кредитування?? адже це стимул для розвитку економіки,?? в найближчому майбутньому ситуація зміниться, і в Росії з'являться, як стверджують експерти, досить жорсткі, але при цьому цивілізовані процедури з'ясування стосунків з боржниками.


Строго кажучи, в чинному українському законі Про банкрутство і сьогодні є глава 10, присвячена банкрутства фізичної особи. Однак, за словами експертів, вона практично не застосовується. Справа в тому, що в ній прописані практично ті ж процедури, що і при банкрутстві юридичної особи: призначення арбітражного керуючого, формування конкурсної маси, збір вимог кредиторів.


Коли в США або Західній Європі оголошують банкрутом мільйонера, це може спрацювати. Але, спробуй знайди арбітражного керуючого для збанкрутілого громадянина, який заборгував за меблевий гарнітур. Сума винагороди управлінця прямо пов'язана з сумою активів боржника, які менеджер зуміє розшукати та притягти в процес. Так що ентузіазму керуючих очікувати не доводиться.


В результаті сьогодні до боржників банків застосовуються механізми виконавчого провадження. Кредитор вчіняет своєму боржникові судовий позов і за рішенням суду стягує з нього гроші. При нестачі у боржника коштів судові пристави заарештовують його майно, яке йде з молотка на спеціальних торгах, а виручені гроші (зрозуміло, за вирахуванням судових витрат) передаються кредитору в рахунок боргу. Механізм начебто зрозумілий і досить простий. Однак у ньому виявляється безліч підводних каменів.


По-перше, боржник може мати і не одну заборгованість. Але шанси на задоволення претензії має лише той кредитор, який першим звернувся до суду. На решті засобів просто не вистачить.


По-друге, недобросовісний позичальник має можливість прикинутися голодранцем, у якого з майна?? старе ліжко й тумбочка, а все інше він нібито проїв. Прийом досить ефективний, тому що у в'язницю за невиплату боргу банкам у нас не садять.


Чиновники Мінекономрозвитку вважають, що пропонована ними зараз прозора та ефективна процедура стягнення боргів виявиться вигідною для всіх. Банкам вона допоможе скоротити ризики і знизити надмірно високі сьогодні процентні ставки за споживчими кредитами. Громадянам полегшить доступ до механізму покупок в кредит в більш широкому обсязі і знизить відсоток сумлінного неповернення за рахунок зниження вартості кредитів. В той же час нові правила захищають людину від боргової кабали?? необхідності виплачувати постійно набігають на старий борг відсотки, штрафи і пені протягом десятків років.


Першим ділом істотно спрощується процедура розгляду боргових справ стосовно фізичних осіб. Боржник зобов'язаний скласти план погашення боргів (терміном до п'яти років), в ньому фіксуються суми та періодичність виплат. Більше не потрібно арбітражного керуючого, але погоджений з кредиторами план затверджується судом, як і всі корективи, що виникають у міру зміни фінансового стану боржника. Таким чином, банк, наприклад, вже не зможе без санкції суду підвищити розмір виплат боржника, якщо, скажімо, той знайде роботу.


Якщо боржник виявиться свідомо нездатним погасити борги, поправки дають йому можливість почати життя з чистого аркуша. Для цього доведеться погасити гранично можливу частину боргів за рахунок продажу всього майна. При цьому за законом всі майнові угоди банкрута за останній рік, наприклад переписування на родичів і друзів квартир, машин, дач, визнаються недійсними?? це майно теж йде на продаж. Коли все, що відшукав, буде продано і виручка розділена між кредиторами, всі претензії до банкрута за законом знімаються. З нього не можна буде вимагати старих боргів, навіть якщо він раптом розбагатіє.


Чи можливо зловживання тими гуманними нормами, які містяться в нових поправках? Зрозуміло. Можна, наприклад, куплену в кредит меблі нібито продати й гроші нібито пропити. А після банкрутства повернути майно на місце. Однак автори поправок вважають, що в цьому випадку боржник повинен потрапити під кримінальне законодавство?? як шахрай.


Але чи не головний ефект нової процедури?? моральний вплив на банкрута. Про те, що у відношенні боржника відкривається справа про банкрутство, буде повідомлятися в місцевих ЗМІ. Після банкрутства цієї особи протягом п'яти років буде заборонено обіймати посади фінансового директора, головного бухгалтера та ряд інших. Та й взагалі колишньому банкруту важко буде влаштуватися на відповідальний пост: роботодавці напевне перевірять кандидата на предмет банкрутств.


У колишні часи, коли репутація була дорожче грошей, багато хто дійсно воліли самогубство як найбільш гідний вихід з процедури банкрутства або ж брали на себе зобов'язання навіть після формального звільнення від усіх боргів добровільно повертати все, що можна, своїм кредиторам.


Отже, якщо уряд схвалить, а Держдума прийме пропоновані поправки в закон Про банкрутство, то замшілий юридичний механізм російського боргового виробництва зазнає численні і досить серйозні зміни, які істотно наблизять його до сучасного, прийнятому в цивілізованому світі. Голова Конфедерації товариств споживачів (КонфОП) Дмитро Янін заявив, що вважає основною метою закону як раз опис чіткої послідовності дій банку по відношенню до позичальника, не здатному повернути борг.


За останні 5 років заборгованість за позиками, наданими банками фізичним особам, зросла більш ніж у 20 разів, досягнувши станом на 1 листопада 2006 1874,2 мільярда рублів.


За словами президента Асоціації регіональних банків Росії (АРБ) Анатолія Аксакова, аналіз структури споживчих кредитів і спектр надаваних продуктів дозволяють стверджувати, що цей ринок далекий від насичення, проте вже сьогодні перед банками стоїть проблема масового неповернення кредитів. Заради збереження високих темпів зростання обсягів кредитів багато хто з них роблять ставку на скорочення часу і витрат, необхідних для надання позичок, і створюють собі тим самим додаткові ризики, які загрожують загрозою банківської кризи.


На думку АРБ, пріоритетними сьогодні стали проблеми захисту прав кредитора та позичальника, підвищення відповідальності громадян за прийняті на себе зобов'язання щодо повернення кредитів, створення більш сприятливого правового середовища для розвитку інфраструктури кредитування в Росії, підвищення ефективності застави, вдосконалення законодавства про неспроможність (банкрутство) і цілий ряд інших заходів.