Статті про облаштування саду
Кредити стали заміною внескам і матрацний заощадженням

При цьому вклади зростають удвічі повільніше, а матрацні заощадження швидко тануть. Якщо так піде і далі, то скоро наші борги можуть і зовсім перевищити заощадження. Чим це може загрожувати Росії і росіянам?


Сума боргів наших стрімко наздоганяє розміри заощаджень. Центробанк опублікував цифри, про які варто задуматися. Росіяни набрали кредитів вже на 2 трильйони рублів?? це більше половини наших заощаджень, що знаходяться на банківських рахунках. Ще два-три роки такими темпами?? і Росія перетвориться в країну боржників.


Звичайно, ми сміливо витрачаємо свої заощадження й залазимо в борги не від поганого життя. Швидше?? від хорошого. Долари під матрацами, найголовніший і надійний інструмент заощадження неспокійних 90-х, остаточно відходять у минуле. Росія переживає економічний підйом. Доходи громадян зросли, всі забули про дефолти і грошові реформи. А завдяки доступним кредитам почалося те, що економісти називають споживчим бумом.


Масова скупка пилососів і автомобілів в кредит?? явище для економіки, в принципі, хороше. Стимулює виробництво, викликає економічне зростання та інші втішні явища. Але є у цієї медалі й зворотний бік. Кредити треба віддавати. А дані Банку Росії говорять про те, що все більше росіян не в силах впоратися з узятим на себе борговим тягарем. Обсяг прострочених кредитів зріс за рік у 2,5 рази! Швидше, ніж кредити та вклади разом узяті. У боргову яму у нас за це поки не саджають, але особистих трагедій з вибиванням боргів вже предостатньо.


Винні в цьому не тільки необачні громадяни, які набрали кредитів і нездатні спланувати свій бюджет. У багатьох банків теж рильце в пушку. Вони встановлюють надто високі відсотки по кредитах, причому майстерно це приховують. Часто, лише отримавши кредит, споживач дізнається, що крім офіційно оголошеної ставки йому доведеться додатково заплатити цілий ряд комісій, які різко роздувають ціну кредиту. Ефективна ставка, тобто та, яку насправді доведеться заплатити за позичені у банку гроші, може скласти і 50%, і 80% річних.


За підрахунками Центробанку, додаткові приховані комісії за споживчими кредитами становлять 20-30%. Саме тому з 1 липня ЦБ має намір законодавчо змусити банки оголошувати справжні відсотки по кредитах. По ідеї це повинно охолодити споживчий запал росіян. Однак цей захід навряд чи зупинить тих, хто купує в кредит праски і соковижималки.


Куди важливіше, що громадяни зможуть реально розраховувати свої сили у випадку з іпотечними кредитами. Адже в Росії може виникнути такий же криза з іпотечними кредитами, який вже назріло в США. Як уже писали Известия, темпи найбільшої світової економіки сповільнюються, а разом з цим охолонули ціни на ринку нерухомості. Американці ж набрали кредити на багато мільярдів доларів під будівництво житла в розрахунку на його подальшу вигідний перепродаж. Але тепер ці плани пішли прахом. Кілька мільйонів американців стали банкрутами.


Однак наші експерти запевняють, що сверхугрози російській банківській системі проблеми на ринку споживчих кредитів, а тим більше іпотеки не представляють. Російські банки нарешті почали показувати реальний стан справ з простроченими кредитами,?? прокоментувала Известиям останні цифри ЦБ головний економіст Альфа-Банку Наталія Орлова. Саме цим, за її словами, і викликаний їх бурхливий приріст за минулий рік. При цьому частка прострочення серед кредитів населенню, за її оцінкою, становить максимум 5%. Для обвалу ж цін на ринку російської нерухомості взагалі ніяких передумов немає,?? впевнена вона. Відповідно і ніякої кризи іпотечного кредитування в Росії не буде. Але що буде далі?? експерти точно сказати не можуть. При нинішніх темпах зростання кредитування через два-три роки ситуація може стати критичною.


Справжня ж небезпека російським банкам, на одностайну думку експертів, пов'язана з нестабільною світовою кон'юнктурою цін на нафту. Якщо вони, не дай бог, впадуть, то різко знизиться приплив грошей в російську економіку, а разом з ним впаде кредитоспроможність як населення, так і самих банків. Але більшість економістів вважають такий розвиток подій хоч і можливим, але малоймовірним.