Статті про облаштування саду
Загадковий плюс

У квітні, вперше з січня, обсяг кредитів, що видаються російськими банками, не скоротився, а збільшився?? приріст склав 100 з гаком млрд. рублів. Правда, отримали їх виключно підприємства і вся прибавка виключно валютна?? близько 6 млрд. доларів.


Що стосується рублевих кредитів, то з ними нічого схожого не сталося, їх обсяг продовжував скорочуватися. Але в цілому для підприємств вийшов кредитний приріст на 4,6 млрд. у доларовому еквіваленті.


Поки складно сказати, що це?? збіг обставин чи початок тенденції? Можна запропонувати кілька конкуруючих гіпотез. Зовсім проста?? з'явилися надії на розширення попиту, майбутні замовлення в експортно-орієнтованих галузях. Вони кредитуються під експортну валютну виручку. Адже з початку квітня весь світ тільки й робить, що говорить про майбутнє пробудженні світової економіки, помітно ожили фінансові ринки, пішли вгору ціни на нафту та інші сировинні товари.


Інша версія, тонший?? зростання валютних кредитів підприємств став реакцією позичальників на зміну тренда курсу рубля. Причиною стиснення кредиту зазвичай вважають злетіли реальні ставки. Але сам їх зліт став наслідком колосальної структурної ломки, перекорежівшей ресурси банківського сектора в ході плавної девальвації.


Частка валюти в депозитній масі підскочила майже втричі?? з звичайних 13 відсотків до 34 у лютому і лише трохи пішла вниз в останніх доступних даних на початок травня (31 відсоток). До того ж на кожен рубль внутрішніх депозитів (вважаючи і валютні, і карбованцеві) припадало на піку кризи приблизно 44 копійки зарубіжних боргів банків, і вони теж в основному у валюті. Хоч банки і старанно позбавлялися від цього, який перетворився на баласт джерела ресурсів, але в підсумку частка коштів, залучених від нерезидентів, теж знизилася не так вже сильно.


Скопилася в банках валюту розміщувати досі особливо нікуди (недаремно, до речі, з таким успіхом пройшло минулого тижня розміщення відроджених вебовок). В ході девальвації і навіть в перші місяці після неї валютні кредити залишалися абсолютно непрітягательнимі для позичальників?? адже колишньої впевненості у подальшій долі обмінного курсу вже не було. Ресурси ж для кредитування в рублях і раніше дефіцитні й дорогі.


Можливо, що почався з березня відскік рубля поступово змінив ставлення позичальників до кредитів у валюті, і цим може пояснюватися квітневий їх зростання. З урахуванням очікувань девальвації і валютних ризиків, які потроху розтанули, валютні кредити, схоже, виглядають зараз недорогими та безпечними. Може бути, це також кілька підігріло попит на них.


Ну і нарешті, з аналізу балансів конкретних банків випливає ще одна, мабуть, найбільш проста версія інциденту. Як підмітив Михайло Хромов з ЦСМ Банку Москви, весь плюс за цим показником забезпечений трьома-чотирма держбанками. За ВТБ, РСХБ і Сбербанку сумарний приріст майже вдвічі вище, ніж по всьому сектору. Ще одна цифра, яка говорить, що зростання досягнуто шляхом деякого викручування рук держбанкам і директивного тиску на ставки,?? зниження маржі між ставками за депозитами населення та кредитами підприємствам. Вона знизилася (без врахування Ощадбанку) з 5,9 процентних пункту в січні до 3,4 у квітні.


І ось тут є над чим поміркувати. У зв'язку з зберігається перекосом в пасивах банків, стримуючим кредитування, природно, виникає питання?? а не вчиняють чи зараз грошові влади, стримуючи ревальвацію рубля, ту ж помилку, що і при плавної девальвації? Можливо, варто знову піти з ринку і дати рублю, нехай на час, зміцнитися до докризових значень? На перший погляд це могло б досить швидко підвищити привабливість рубля. А з ним пішла б і надмірна валютизація банківських пасивів.


І все ж спішне полегшення умов кредитування ці курсові гойдалки навряд чи принесли б. У ресурсах банків і в ставках, мабуть, ще досить довго буде сидіти інерція періоду, коли депозити населення, та й самих підприємств спочатку поповнювалися виключно за рахунок валюти. Потім вкладники пом'якшилися по відношенню до рубля, але вклади на термін понад рік все одно оформлялися головним чином у валюті, а рублеві ресурси залучалися за нечуваними ставками. Правда, ЦБ, поступово знижуючи вартість рефінансування, подав сигнал банкам?? не варто залучати гривневі ресурси за всяку ціну, за завищеними ставками. Потенційно це повинно привести до подальшого зниження ставок для кінцевого позичальника. І все ж інерційність процесу зниження ставок ще якийсь час незнищенна буде давати про себе знати, стримуючи відновлення кредитування.