Статті про облаштування саду
Бівалютна корзинка

У цих умовах пересічному громадянину важливо не стільки розібратися в причинах того, що відбувається, скільки зрозуміти, як будувати власну фінансову політику.


Для населення нашої країни курс рубля до іноземних валют?? в першу чергу, звичайно ж, до долара США?? завжди був своєрідним індикатором стабільності. Тому різкі стрибки курсу, причому в будь-яку сторону, служать приводом для занепокоєння. Враховуючи це, цілком природно, що останні зусилля Банку Росії на терені розширення коридору коливання бівалютного кошика сприймаються населенням, м'яко скажемо, без захвату.


Напівправда, підлозі?? немає


Можна скільки завгодно з цифрами напереваги пояснювати, що слабкий рубль?? порятунок для вітчизняної економіки. Проте ж своя сорочка ближче до тіла, і більшість громадян хвилюють не макроекономічні викладки, а власне благополуччя. Спостерігалося в останні роки ослаблення долара призвело до масової скасування широко поширеною раніше практики прив'язки зарплат до курсу долара. Цьому ж сприяла і проведена державою політика щодо виведення зарплат із сірих і чорних схем. Все це призвело до того, що рубль став успішно конкурувати з доларом в якості засобу накопичення та заощадження. Росіяни відвикли від різких стрибків курсів валют, уповаючи на психологічно комфортний коридор коливання.


Сьогодні ж ми спостерігаємо прямо протилежну картину: авторитет рубля, зароблений з такою працею, обрушується швидше падіння його курсу. Досить пройти повз найближчого обмінного пункту, щоб виявити все наростаюче повагу людей до долара. Причому перші сигнали до того, щоб скуповувати долари або євро, позбавляючись від рублів, пролунали ще восени минулого року, коли члени уряду навперебій стали заявляти про неприпустимість девальвації рубля. Громадяни все зрозуміли правильно і потягнулися до обмінників.


Хотілося б особливо відзначити, що не варто обманюватися, приймаючи різке зростання курсу рубля в кінці минулого тижня за початок повернення вітчизняної валюти на докризові позиції. Цьому явищу є просте пояснення: в 20-х числах відбувається сплата раніше нарахованого ПДВ, і банки, а також їх клієнти різко зацікавилися рублями і були змушені продавати валюту. Експерти ринку стверджують, що продовження падіння курсу рубля не змусить себе довго чекати.


На цьому тлі цікавий такий момент: незважаючи на регулярні повідомлення ЗМІ про проведеній політиці девальвації рубля, нехай і з приставкою оксамитова, керівництво основного регулятора?? Банку Росії?? наполегливо відмовляється називати речі своїми іменами. Курс рубля по відношенню до долара з жовтня минулого року впав більш ніж на 30%, проте перший заступник голови Центробанку Олексій Улюкаєв, як і раніше запевняє, що відбувається лише розширення коридору коливання курсу.


Кирило Терещенко, аналітик УК Лідер, вважає, що в даному випадку йде гра технічними формулюваннями, оскільки ЦБ вважає девальвацією більш різке зниження курсу національної валюти, що, втім, не змінює суті процесу. Відбувається один з видів?? Так звана прихована?? Девальвація, коли ЦБ не повідомляє про це прямо, а розширює коридор коливання курсу , створюючи необхідні умови для девальвації при сприяючих зовнішніх факторах,?? говорить Кирило Терещенко.


Михайло Делягін, доктор економічних наук, директор Інституту проблем глобалізації, займає більш жорстку позицію, вважаючи, що дані заяви не мають відношення до реальності і відображають не її, а або кричущу безграмотність г-на Улюкаєва, або його настільки ж кричущу аморальність. Михайло Делягін пояснює свою позицію так: девальвація, як відомо, називається ослаблення однієї валюти по відношенню до іншої, тобто зниження її курсу. Це відноситься до будь ослабленню, як завгодно плавному і незначного. Якщо пан Улюкаєв не знає цього?? значить, він володіє приголомшливою навіть на тлі керівництва Росії безграмотністю. Якщо знає?? значить, він або не володіє російською мовою і не розуміє сенсу вимовних їм слів, або свідомо бреше громадянам Росії .


Ігор Чесноков, керівник відділу аналітики ІА Інтегрум, вважає, що дані заяви покликані пом'якшити соціальний резонанс від змін в економіці. Взагалі, увага уряду до соціальних аспектів кризи останнім часом суттєво зросла, оскільки погіршення економічної кон'юнктури вже робить прямий вплив на широкі верстви населення, які демонструють сприйнятливість до змін інформаційного фону,?? розповідає Ігор Чесноков. Він також не заперечує ймовірності того, що дані міркування відіграли істотну роль при обранні поточного курсу м'якої девальвації, альтернатив якої немає: Справа в тому, що російські громадяни страждають втомою від негативних явищ в економіці і суспільстві. Виникає вона через особливості національних ЗМІ . Ігор Чесноков переконаний, що деякі з негативних явищ не роблять настільки значного впливу на життя суспільства, але в той же час підривають соціальну стабільність. Зокрема, сам термін девальвація досить часто сприймається населенням невірно, так як навіює асоціації з економічними кризами кінця минулого століття. Це є наслідком тривалої соціальної депресії і економічну неграмотність населення,?? вважає експерт.


Майбутнє і думи ...


Найбільш наочне уявлення про фінансову політику громадян дають результати соціологічних опитувань (див. таблицю). За даними січневої хвилі моніторингу економічної кризи компанії КОМКОН, лише 26% населення нічого не робили зі своїми заощадженнями. Людмила Новіченкова, директор з комунікацій компанії КОМКОН, коментуючи результати дослідження, розповідає, що тенденція до скупки населенням доларів і євро підігрівається трансльованими в ЗМІ біржовими новинами та прогнозами Мінфіну РФ про зростання курсу долара. Дійсно, якщо в грудні 2008 року долари або євро купували 6,9% і 8,8% респондентів відповідно, то аналогічні показники за січень 2009-го склали вже 14,8% і 14,6%.


Результати опитування також показують тенденцію населення до дострокового погашення кредитів. З листопада 2008 по січень 2009 частка росіян, достроково погасили свої кредитні зобов'язання, збільшилася з 9,4% до 11,3%. Приблизно п'ята частина опитаних (трохи більше 20%) відмовилися або відклали ідею взяти кредит.


Ірина Піддубна, заступник генерального директора-директор з розвитку бізнесу колекторського агентства Секвоя Кредит Консолидейшн, також підтверджує, що зниження курсу рубля робить свій вплив на платоспроможність банківських позичальників, у яких є валютні позики. Багато позичальники, які брали в банках кредити в іноземній валюті в останні два-три роки, розраховували на поступове зниження курсу долара США, а значить, на фактичне зменшення суми щомісячних виплат. Зростання курсу долара в останні місяці, навпаки, привів до збільшення розміру щомісячних платежів і загальної суми заборгованості по кредиту, обслуговування якого стало тепер обходитися помітно дорожче ,?? розповідає Ірина Піддубна. З липня 2008 року, коли кредитування населення досягло свого максимуму, курс долара США вже виріс більш ніж на 40%. Відповідно, зросли щомісячні платежі в рублях. Таке збільшення платежу може виявитися не по кишені багатьом позичальникам, які одержують зарплату в рублях, що може серйозно ускладнити ситуацію з поверненнями валютних кредитів.


При цьому експерти Секвоя Кредит Консолидейшн кажуть, що на сьогодні різкого зростання неплатежів по валютних кредитах поки не спостерігається. Частина боржників, мабуть, злякавшись в майбутньому ще більшого зростання курсу долара по відношенню до рубля, почала активніше гасити валютні кредити, прагнучи позбавитися від боргу з найменшими фінансовими втратами?? кількість таких випадків збільшилася на 16% у порівнянні з другим кварталом 2008 року. Незважаючи на те, що боржники посилаються на кризу, зменшення зарплати, зростання витрат і т.д., більшість з них все-таки не припиняють виплати по кредиту. В умовах кризи, швидше, змінився характер погашення заборгованості перед банками. Боржникам тепер потрібно більше часу для погашення боргу, вони також вносять для часткового погашення менші, ніж раніше, суми. Вже зараз ми відзначаємо деяке збільшення терміну та кількості платежів в рамках погашення одного боргу ,?? розповідає Ірина Піддубна.


У той же час, незважаючи на триваючу девальвацію (давайте будемо чесними), з самих висот влади звучать заспокійливі заяви. Зокрема, днями віце-прем'єр і міністр фінансів Росії Олексій Кудрін заявив, що в середньостроковій перспективі (2-3 роки) рубль значно зміцниться по відношенню до основних світових валют. Однак за рахунок чого відбудеться це зміцнення, міністр не озвучив. Кирило Терещенко розповідає, що курс рубля і відносна сила російської економіки в основному пов'язані з цінами на енергоносії, а коливання регулюються ЦБ. Тому в середньостроковій перспективі курс рубля повинен стабілізуватися з подальшим зміцненням слідом за світовими цінами,?? вважає Кирило Терещенко.


Ігор Чесноков, також приводячи в якості аргументів стан світової економіки, ставить під сумнів оптимістичні прогнози Олексія Кудріна. Експерт відзначає, що уряд демонструє прихильність політиці орієнтації на зовнішні ринки і вбудовування в світову фінансову систему, що знаходиться не в кращій формі. У такому випадку рубль може зміцнитися лише в разі позитивних зрушень в економіці США,?? припускає Ігор Чесноков. У свою чергу, поліпшення американської економіки може призвести до різкого зростання уваги інвесторів до нафтових інструментах. Масовий вивід капіталу з доларових активів призведе до зниження котирувань даної валюти. У Росії в силу інертності сприйняття зворотного зв'язку населення буде позбуватися американської валюти уповільненими темпами. В той же час ряд ознак вказує на те, що економіка США далека від подолання фінансової кризи, структурна суть якого лише посилюється,?? підсумовує Ігор Чесноков.


Рятуйся хто може?


Тобто, в принципі, розраховувати на краще (якщо зростання курсу рубля це благо) можна. Але тільки в горезвісній середньостроковій перспективі. Проте якщо у вас є короткострокові фінансові зобов'язання (борги, кредити) в іноземній валюті, то експерти настійно рекомендують переглянути свою фінансову політику. Якщо можливості дозволяють?? краще достроково розрахуватися з кредиторами. Якщо такої можливості немає, варто всерйоз обміркувати можливість переведення своїх валютних зобов'язань в рублеві?? багато банків зараз йдуть назустріч подібним побажанням позичальників.


Вікторія Кібальченко, аналітик з боргового ринку УК Піонер Інвестмент Менеджмент, радить виключити зі своєї фінансової стратегії валютні ризики. Якщо доходи і короткострокові витрати деноміновані в рублях, то немає сенсу купувати валюту, так як втратити можна більше, ніж заробити. Це також справедливо для поточної ситуації, коли багато очікують подальшої девальвації рубля. Девальвація рубля почалася несподівано, і ревальвація рубля, швидше за все , буде раптовою ,?? розповідає Вікторія Кібальченко. Також експерт відзначає, що купувати валюту варто у тому випадку, якщо мова йде про довгострокових вкладеннях (така диверсифікація допоможе знизити ризики країни) або, наприклад, передбачаються поїздки за кордон. Крім того, Вікторія Кібальченко вважає небезпечним брати кредити (особливо довгострокові) в валюті, якщо свій основний дохід ви отримуєте в рублях. Тим часом валютний тренд може неодноразово помінятися. А достроково погашати кредит або переводити в іншу валюту щораз, коли міняється тренд,?? Цей підхід може призвести до зайвих витрат грошей і сил,?? впевнена Вікторія Кібальченко.


Ігор Чесноков вважає, що в умовах кризи (і навіть поза його) концентруватися на якомусь окремому напрямку?? значить піддавати свій капітал значному ризику. Найбільш збалансованою політикою можна вважати диверсифікацію валютної структури власних заощаджень та зберігання їх на банківських депозитах,?? запевняє експерт.


А ось Михайло Делягін радить не просто виходити, а бігти з рубля: За офіційним прогнозом уряду Путіна, середньорічний курс на 2009 рік становитиме 35,1 рубля за долар. Оскільки курс на 31 грудня був 29,6 рубля, зрозуміло, що, по офіційним прогнозом уряду, який вона публічно оголошує, до кінця року за долар даватимуть хоч і не в пику, як писав класик, але більше 40 рублів. Тобто плавне знецінення, навіть без переходу в девальвацію, складе?? нам обіцяє це уряд Путіна?? більше однієї третини ,?? говорить Михайло Делягін. На його думку, це достатньо виразний привід рятуватися з рублевих активів, як з палаючого будинку. Вкладатися треба або в імпортні засоби виробництва, які вам все одно треба купувати в найближчий рік (для когось це комп'ютер, для когось автомобіль, для когось хороший інструмент), або у валюту?? Зараз, коли долар зміцнів на тлі очікувань якогось дива від Обами, краще в євро?? причому тільки в держбанк. Цікавий також англійський фунт. Багато говорять про металевих золотих рахунках (бо, купуючи золото в злитках, ви відразу втрачаєте ПДВ?? 18%) ,?? рекомендує Михайло Делягін. Якщо ви живете в невеликому населеному пункті, залежній від одного-двох-трьох дихаючих на ладан заводиків, купіть хороший підручник з виживання і інвестуйте в продукти харчування, мило і сірники,?? невтішний експерт.


Незважаючи на те, що розраховувати на швидке відродження рубля, мабуть, не доводиться, все ж хочеться сподіватися, що ситуація не стане настільки критичною, щоб населення масово почало інвестувати в продукти харчування. У цьому випадку ступінь невдоволення громадян досягне максимуму, що загрожує обернутися самими неприємними соціальними наслідками.



Що ви або члени вашої родини робили у зв'язку з кризою?




Банківські операції листопада 2008 Грудень 2008 Січень 2009

























Знімали кошти з рахунків в банках30,225,626
Перевели кошти в Ощадбанк або ВТБ8,27,67,3
Перевели кошти в інший банк2,53,54
Поклали гроші в банківську комірку1,71,42



Операції з валютою та цінними паперами листопада 2008 Грудень 2008 Січень 2009

























Продали цінні папери, акції, паї12,2 2,5
Набували долари США7,46,914,8
Набували євро8,38,8 14,6
Набували іншу валюту1,30,72,2



Кредити листопада 2008 Грудень 2008 Січень 2009

























Достроково погасили кредит9,410,5 11,3
Взяли кредит4,345,3
Відмовилися / відклали ідею брати кредит21,721,7 22
Не вживали ніяких кроків, нічого не робили із заощадженнями39,428,126